11 клас . Домашнє завдання на період карантину.

11 клас
16.03.2020 року

Тема "Надання домедичної допомоги при переломах, опіках, відмороженнях, проникаючому пораненні ока. Накладання шин. Застосування жорсткого щитка при травмі ока. Загальновійськовий набір пігулок. Попередження гіпотермії та виявлення ознак черепно-мозкової травми, Підготовка до евакуації. Документація.

НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ,
ОПІКАХ, ВІДМОРОЖЕННЯХ, ПРОНИКАЮЧОМУ ПОРАНЕННІ ОКА.
НАКЛАДАННЯ ШИН (стр.133-140)
     Переломом називається порушення цілісності кістки, що виникає під впливом зовнішньої травми або внаслідок хворобливих змін кістки, що супроводжуються зазвичай пошкодженням м’яких тканин (м’язів, кровоносних судин, сухожиль, нервів).
     Переломи кісток бувають відкриті і закриті.
     Переломи, що супроводжуються порушенням шкірних покривів, називаються відкритими. При відкритих переломах є рани і кровотечі. Переломи без порушення цілості шкірних покривів називаються закритими. Відкритий перелом небезпечний проникненням мікробів у глибину рани.
     Переломи можуть бути: повні (при яких кістка переламана повністю) і неповні, коли є тільки надлом або її травма.
     До ознак перелому кісток кінцівки належать:
  • різкий біль при обмацуванні місця перелому, при спробі здійснити рух або спертися на пошкоджену руку або ногу;
  • припухлість або крововилив на місці передбачуваного перелому;
  • неправильна, незвичайна форма кінцівки (вона вкорочена або зігнута в такому місці, де немає суглоба);
  • рухливість кінцівки в незвичайному місці, кісткове похрускування в місці перелому;
  • порушення функцій.
     Перелом кісток - важка травма. Гострі кінці кісткових уламків можуть пошкодити великі кровоносні судини і нерви, що призводить до тяжких наслідків. Переломи великих кісток можуть привести потерпілого до шоку і смерті.
     Надавати допомогу пораненому з переломами кісток, а також переносити або відтягувати його необхідно обережно, бо гострі кісткові уламки можуть пошкодити кровоносні судини і викликати сильну кровотечу або проткнути шкіру, перетворивши закритий перелом у відкритий (важчий).     Крім того, різкий біль при необережному перенесення (евакуації) може викликати шок у пораненого.
     Щоб цього не сталося, потрібно ввести пораненому знеболювальний засіб зі шприц-тюбика, а потім для знерухомлення (іммобілізації) кісткових уламків накласти на пошкоджену кінцівку шину. При закритому переломі шину накладають поверх одягу. При відкритому переломі спочатку накладають на рану стерильну пов’язку (для цього в місці перелому розрізають або обережно знімають одяг), а потім уже шину. При відкритому переломі і сильно забрудненій рані необхідно дати пораненому антибіотики, що запобігають зараженню рани.
     Найважливішим моментом у наданні першої допомоги пораненим при переломах кісток є: іммобілізація кінцівок (створення нерухомості кісткових уламків). Це є профілактичним заходом проти ускладнень, які можуть виникнути при транспортуванні пораненого. Для цього використовують табельні засоби іммобілізації (шини, виготовлені з різних матеріалів) та підручні матеріали (дошки, фанера, пучок прутів тощо, мал. 96). Для закріплення шини в бойовій обстановці використовують носові хустинки, шарфи, ремені, мотузки тощо.
     За відсутності шин або підручних матеріалів при переломі руки потрібно її щільно прибинтувати до тулуба (згинаючи в ліктьовому суглобі під прямим кутом), а при переломах ноги пошкоджену ногу прив’язати до здорової .
                    
     При накладанні шин потрібно пам’ятати таке:
1. При відкритому переломі і наявності кровотечі, перш ніж накласти шину, необхідно зупинити кровотечу за допомогою джгута (турнікета) і накласти на рану асептичну пов’язку, використовуючи для цього індивідуальний перев’язувальний пакет.
2. Шина повинна бути такої довжини, щоб можна було захопити і створити нерухомість у двох сусідніх суглобах нижче і вище місця перелому кістки, а при переломі стегна - у трьох суглобах (тазостегновому, колінному і гомілковостопному).
3. Якщо довжина шини недостатня, то потрібно зв’язати кілька шин.
4. Шину зазвичай потрібно накладати поверх одягу і взуття.
5. Шини, як правило, накладають з обох сторін кінцівки - внутрішньої і зовнішньої. При переломі стегна шину накладають із зовнішньої його сторони від пахви до п’яти (мал. 98), а з внутрішньої сторони - від паху до п’яти.
6. Для попередження виникнення болю і змертвіння тканин у місцях кісткових виступів під шину підкладають м’який матеріал (вату, клоччя, мох тощо).
7. Шину прибинтовують до кінцівки.
При закритих переломах потрібно:
  • ввести пораненому знеболювальний засіб зі шприц-тюбика;
  • накласти шину на пошкоджену кінцівку.
При відкритих переломах треба:
  • ввести пораненому знеболювальний засіб зі шприц-тюбика;
  • зупинити кровотечу джгутом (турнікетом) або тиснучою пов’язкою;
  • накласти на рану пов’язку за допомогою індивідуального перев’язувального пакета;
  • накласти шину на кінцівку.
     Наведені вище правила накладання шин та способи іммобілізації без їх використання є загальними. Ознайомитися з іншими способами іммобілізації, які використовуються залежно від місця переломів кісток та інших факторів, можна, наприклад, у «Стандарті підготовки І-СТ-3.     Підготовка військовослужбовця з тактичної медицини», який також розміщено в мережі Інтернет.
     Опік - це ушкодження тканин живого організму, викликане місцевою дією високої температури, електроструму, хімічних речовин або радіоактивних випромінювань.
     Залежно від причини, що викликала опік, їх (опіки) поділяють на:
  • термічні - виникають у результаті дії високої температури - опік полум’ям, окропом,
світловим випромінюванням ядерного вибуху, а також запалювальними речовинами типу «напалм», фосфором тощо;
  • хімічні - виникають у результаті впливу кислот, лугів та інших агресивних рідин.
     Залежно від тривалості та інтенсивності впливу того чи іншого чинника, що викликає опік, виникають опіки різного ступеня тяжкості.
  • І ступінь - почервоніння шкіри.
  • II ступінь - утворення пухирів з прозорою рідиною.
  • III ступінь - омертвіння шкіри на різну глибину, з утворенням щільного струпа сірого або чорного кольору.
  • IV ступінь характеризується омертвінням не тільки шкіри, але і тканин, які знаходяться глибше (м’язів, кісток). Може спостерігатися навіть обвуглювання.
     Опіки І і II ступеня належать до поверхневих і заживають самостійно через два тижні. Опіки III і IV ступеня, як правило, вимагають тривалого хірургічного лікування. У результаті опіків III і IV ступенів в організмі розвивається опікова хвороба. Її тяжкість залежить від глибини і площі опіку.
     Поверхневі опіки небезпечні для життя потерпілого при площі ураження шкіри понад 50 % поверхні тіла, глибокі можуть призвести до загибелі постраждалого при площі значно меншій - 15-20 %.
     Небезпека опіку полягає в порушенні найважливішої функції шкіри - бар’єрної, тобто тієї, що захищає організм від проникнення мікробів, які у великій кількості знаходяться на поверхні тіла людини.
     Раннє і правильне надання першої допомоги при опіках значною мірою визначає результат подальшого лікування. Перш за все, слід припинити дію вражаючого чинника.
     Для гасіння полум’я на людині необхідно:
  • покласти потерпілого на землю і притиснути до неї палаючу ділянку;
  • накинути на полум’я плащ-намет, бушлат, брезент або інший щільний матеріал і щільно притиснути;
  • закидати палаючу ділянку сирою землею, піском, снігом, вологою глиною або залити водою;
  • занурити ділянку горіння або всього постраждалого у воду (бочка з водою, велика калюжа, водойма).
     Обережно видалити тліючий або обгорілий одяг, шматочки фосфору, що палає на тілі. Уривки обпаленого одягу, які прилипли до шкіри, і бульбашки не видаляють.
     Обпечену ділянку слід охолодити (холодною водою, льодом, снігом). Якщо опіки отримані агресивними рідинами, їх потрібно довго обмивати проточною водою.
     На обпалені поверхні накладається стерильна пов’язка з пакета перев’язувального індивідуального (див. Розділ 3). При опіках фосфором пов’язка повинна бути рясно змочена водою. При великих ураженнях слід укутати потерпілого стерильним або чистим випрасуваним простирадлом, укрити ковдрою, напоїти гарячим чаєм і швидше доставити в лікувальний заклад. З метою зменшення больових відчуттів при важких опіках слід застосовувати внутрішньом’язове введення знеболювальної речовини зі шприц-тюбика індивідуальної аптечки.
     У разі зараження опікової поверхні радіоактивними чи отруйними речовинами для першої допомоги терміново повинен бути використаний індивідуальний протихімічний пакет (див. Розд.3).
    Відмороження - це пошкодження тканин тіла в результаті впливу холоду. Виникненню відморожень сприяють: вологе повітря, вітер, вогке і тісне взуття, пітливість ніг, тривале нерухоме положення, погане харчування, крововтрата.
     Відмороженню найчастіше піддаються периферичні частини тіла: кінцівки, ніс, вуха. Іноді потерпілий може і не помітити відмороження, тому треба стежити один за одним.
     При відмороженні пальців, вух, носа після початкового почуття холоду часто відчувається невеликий біль і поколювання. Якщо придивитися уважно, то можна помітити, як шкіра, спочатку червона, на цих місцях поступово блідне. Це збліднення поступово збільшується, і, нарешті, відморожена частина тіла стає білою. У цей момент потерпілий уже не відчуває ніякого болю і навіть дотику до відмороженої ділянки. Якщо зблідлу від холоду руку або ногу відразу зігріти, то зазвичай ніяких серйозних наслідків не спостерігається. Відморожена кінцівка після зігрівання злегка набрякає і через 3-4 дні набуває звичайного вигляду. Інший результат буде, якщо збліднення тримається годинами або навіть днями. Тоді після зігрівання на шкірі відмороженої кінцівки з’являються бульбашки і подекуди починається омертвіння.
     При тривалій дії вогкості ознаки відмороження можуть бути іншими. У цих випадках спостерігаються набряклість і болі; іноді набряклості не буває і про небезпеку відмороження сигналізує тільки наполегливий біль у ногах. Таким чином, у холодну і сиру погоду необхідно звертати особливу увагу на біль у ногах. Якщо з’явилися болі і шкіра зблідла або стала синьою, якщо чоботи стають тісними від того, що набрякають ноги, або відчувається оніміння в ногах, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.
     Небезпека відмороження значно збільшується при температурі повітря нижче ніж -10 °С та сильному вітрі.
  За глибиною ураження розрізняють чотири ступені відмороження:
  • І ступінь - на початку побіління шкіри, втрата чутливості, пізніше - синюшне забарвлення шкіри, набряклість, свербіж;
  • II ступінь характеризується омертвінням поверхневих шарів шкіри, появою пухирів, наповнених світлуватою рідиною;
  • III ступінь - омертвіння шкіри і підшкірної клітковини. Бульбашки з кров’яною рідиною;
  • IV ступінь характеризується омертвінням усіх тканин ураженої ділянки до кістки включно.
     Перша допомога потерпілому з відмороженням має на меті відновити порушений кровообіг у відмороженій ділянці тіла, зігріти його і захистити від інфекції.
     При перших ознаках відмороження уражену ділянку необхідно акуратно розтерти чистою теплою рукою або рукавицею, поки шкіра не почервоніє. Не можна розтирати відморожене місце снігом. Після цього необхідно тепло укутати відморожене місце і вжити всіх заходів, які запобігають повторному охолодженню.
     При різкому побілінні і задубінні пальців їх необхідно терміново зігріти в теплій воді. Якщо дозволяють умови, відморожену кінцівку треба зігріти в теплій воді з температурою 19-20 °С, поступово протягом 30 хв.
     При відсутності такої можливості на стопу або кисть накладають товсту пов’язку, для чого використовують індивідуальний перев’язувальний пакет, медичну накидку і будь-які підручні засоби. Потерпілому дають гарячий солодкий чай.
     Якщо відмороження виявлено пізно і вже з’явились бульбашки або посиніння пальців, то, не розтираючи шкіри і не розкриваючи бульбашок, накладають пов’язку з індивідуального перев’язувального пакета.
     Постраждалого необхідно помістити в тепле приміщення (якщо є така можливість), дати йому гарячий чай, їжу. Розтирати снігом не можна, оскільки це ще більше охолоджує шкіру і викликає подряпини, через які може проникнути інфекція. З появою пухирів масаж робити не можна, потрібно обережно обмити шкіру спиртом, накласти асептичну пов’язку і товстий шар вати.
     Щоб уберегтись від відмороження, головна увага має бути спрямована на те, щоб попередити переохолодження.
     Крім дотримання правил догляду за взуттям, треба запобігати пітливості ніг. При пітливості, грибкових захворюваннях, потертості ніг необхідно особливо ретельно дотримуватися правил особистої гігієни, щодня міняти шкарпетки. На привалах, ночівлях, в укриттях рекомендується знімати хоча б взуття. Уважно потрібно стежити за ногами і в сухі морозні дні. Змазування обличчя жирами недоцільне, тому що жир погано захищає від дії холоду і, розкладаючись, забруднює і подразнює шкіру. Треба періодично ворушити пальцями і стопами, а на привалах сходити з машин і робити пробіжки. Усі запобіжні заходи слід застосовувати заздалегідь, не чекаючи появи перших ознак відмороження.
     При проникаючому пораненні ока:
  • не можна витягати сторонній предмет, який зумовив травму;
  • потрібно накласти на травмоване око стерильну пов’язку, яка зменшить кровотечу і не допустить потрапляння інфекції в рану (якщо під рукою немає стерильного бинта і тампонів, можна використовувати будь-яку чисту пропрасовану бавовняну тканину: один      шматочок згорнути валиком і розташувати по центру ока, а зверху розташувати другий шматочок, який повністю закриває ділянку травми, і закріпити обидва бинтом, стрічкою тощо;
  • пораненого потрібно негайно доставити до лікаря-окуліста.
     Під час ведення бойових дій також трапляються проникаючі поранення очей. Якщо очі бійця не захищені окулярами, вони можуть бути зачеплені різними осколками, наприклад, крихтами цегли, бетону, що розлітаються від попадання куль, або іншими твердими тілами.
Якщо виявлена або підозрюється проникаюча травма ока, необхідно:
  • швидко перевірити дієздатність ока і гостроту зору;
  • накрити око жорстким захисним щитком, а не м’якою пов’язкою або пластиром, щоб уникнути тиску на рану і забезпечити її подальший захист;
  • переконатись, що поранений прийняв антибіотик з військового набору пігулок (ципрофлоксацин), якщо поранений може ковтати. У випадку, коли поранений не може ковтати, слід покликати медика, щоб увести антибіотики
     Слід також пам’ятати, що солдат, перебуваючи в шоковому стані, може машинально потягнутися, щоб помацати поранене око, що може зашкодити рані.      Також, якщо евакуація буде проводитися в жорстких умовах, - можливі додаткові пошкодження рани через тряску або випадкові рухи (удари).
     Жорсткий щиток (мал. 100) застосовується для запобігання цим випадковостям і є засобом першої допомоги для захисту очей при проникаючих пораненнях.
  
◄ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ НАБІР ПІГУЛОК ►(стр. 140-141)
     Наказом Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) встановлено такий набір пігулок, які повинні бути в складі аптечок медичних загальновійськових індивідуальних:
  • 1. Парацетамол 500 мг (2 пігулки).
  • 2. Мелоксикам 7,5 мг (2 пігулки).
  • 3. Ципрофлоксацин 500 мг (або левофлоксацин 500 мг) (2 пігулки).
     Залежно від особливостей виконуваного завдання, рівня підготовки військовослужбовця та ймовірності потенційних уражень радіологічною, хімічною чи біологічною зброєю цей перелік може бути доповнено додатковими лікарськими засобами.
     Парацетамол (фармакотерапевтична група: аналгетики та антипіретики) застосовується при:
  • інфекційно-запальних захворюваннях, які супроводжуються підвищенням температури тіла (ГРЗ, грип);
  • больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності різноманітного генезу, у тому числі головний біль, зубний біль, невралгія, біль при травмах, опіках, міалгія (біль у м’язах).
     Мелоксикам (нестероїдний протизапальний та протиревматичний засіб) застосовується в терапії запальних та дегенаративних захворювань суглобів, які супроводжуються інтенсивним больовим синдромом, таких як ревматоїдні артрити, гострі артрити, хронічні поліартрити, анкілозуючий спондиліт. Також препарат застосовується для усунення болю при остеохондрозі та радикуліті.
     В умовах бойових дій парацетамол та мелоксикам використовується для знеболення при пораненнях у разі слабкого або помірного болю, коли поранений може вести бойові дії (парацетамол по дві пігулки кожні 8 год; мелоксикам 7,5 мг по дві пігулки один раз на добу).
     Ципрофлоксацин (антибактеріальний засіб) застосовується при інфекціях дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів, інфекційно-запальних захворюваннях черевної порожнини і органів малого таза, кісток, суглобів, шкіри; септицемії; тяжких інфекціях вуха, горла і носа, які спричинені чутливими до ципрофлоксацину мікроорганізмами.
     В умовах бойових дій цей антибіотик приймають у разі наявності відкритих ран.
Формуємо компетентності
Знайдіть на сайті Верховної Ради України чинну редакцію наказу МОЗ від 05.01.2017 р. № 6 та ознайомтеся з переліком лікарських засобів і медичних виробів, які повинні бути у складі наплічника медичного загальновійськового санітара та наплічника медичного загальновійськового санітарного інструктора.

◄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ГІПОТЕРМІЇ ТА ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ►(стр. 141-142)
Для попередження гіпотермії потрібно:
  • а) звести до мінімуму вплив погодних умов на пораненого. Залишити, якщо можливо, захисне спорядження на/або поруч із пораненим;
  • б) замінити мокрий одяг сухим, якщо це можливо. Якнайскоріше перемістити пораненого на теплозберігальну поверхню;
  • в) вкрити пораненого теплозберігальною накидкою Ready-Heat Blanket з набору для запобігання та лікування гіпотермії (не розташовувати безпосередньо на шкіру) і терморефлекторною ковдрою Heat-Reflective Shell (HRS);
  • г) за відсутності HRS можуть бути використані теплозберігальні ковдри Blizzard Survival Blanket та Ready Heat blanket;
  • д) якщо немає вищезазначених засобів, сдід використовувати сухі ковдри (мал. 101), пончо, спальні мішки або що-небудь, що буде зберігати сухість та тепло. У загальновійськовій індивідуальній аптечці повинна бути термоковдра на поліетиленовій основі завширшки 160 см, завдовжки 210 см
     Черепно-мозкова травма (ЧМТ) - це комплекс контактних ушкоджень (м’яких тканин обличчя і голови, кісток черепа і лицьового скелета) і внутрішньочерепних ушкоджень (ушкоджень речовини головного мозку і його оболонок), що мають єдиний механізм і давність утворення.
     Розрізняють закриті та відкриті черепно-мозкові травми (ЗЧМТ, ВЧМТ).
     До закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) належать травми, при яких відсутні порушення цілісності шкірних покривів голови або наявні поверхневі рани м’яких тканин без пошкодження апоневрозу. Переломи кісток склепіння черепа, без пошкодження м’яких тканин і апоневрозу, належать до закритої травми черепа.
     До відкритої черепно-мозкової травми (ВЧМТ) належать травми, при яких поранення м’яких тканин покривів черепа супроводжуються пошкодженням кісток черепа та значними пошкодженнями апоневрозу (обширні скальповані рани).
     За наявності пошкодженої твердої мозкової оболонки ВЧМТ називається проникаючою, а за відсутності - непроникаючою.
     Ознаками ЧМТ є: порушення свідомості, головний біль, нудота, блювання, психомоторне збудження, загальні та фокальні епінапади, загальмованість, загальна слабкість, підвищена подразливість на світло і шум, менінгеальні знаки (ригідність потиличних м’язів, симптоми Керніга, Брудзинського). Надзвичайно характерними для ЧМТ є втрата свідомості після травми та наявність амнезії.
Формуємо компетентності
Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте розповідь про менінгеальні знаки (ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського) внаслідок ЧМТ.

◄ ПІДГОТОВКА ДО ЕВАКУАЦІЇ. ДОКУМЕНТАЦІЯ ►(стр.142-145)
     Бійці підрозділу мають організувати безпеку в місці евакуації та підготувати поранених для евакуації. Підготовка до евакуації пораненого включає такі дії:
  • а) заповнення картки пораненого та прикріплення її до нього;
  • б) закріплення всіх кінців бандажів та пов’язок;
  • в) закріплення ковдри, накидки, ременів, що застосовувались для попередження гіпотермії;
  • г) закріплення ременів нош, як передбачено інструкцією до їх застосування. У разі довготривалої евакуації можливе застосування додаткових підкладок;
  • ґ) надання необхідних інструкцій амбулаторним пораненим, якщо це необхідно.
     Під час евакуації потрібно постійно стежити за всіма пораненими з проникаючими травмами грудної та/або черевної порожнини щодо можливого розвитку напруженого пневмотораксу, особливо якщо передбачається повітряна або наземна евакуація пересіченою місцевістю.
     Слід постійно перевіряти можливість відновлення кровотечі з будь-якого поранення. Якщо таке трапилось, потрібно зупини кровотечу. Пораненого потрібно тримати в теплі. Усі свої дії слід записувати до відповідної форми.
     Картка пораненого (може також називатися «Картка догляду за пораненим в бою» (мал. 102, 103)) заводиться для кожного пораненого на полі бою. Ця картка надає медперсоналу, що доглядає за пораненим під час евакуації, життєво важливу інформацію про пошкодження або хвороби пораненого, а також про все проведене лікування. Запис подій, що відбуваються, у картці може запобігти випадковому передозуванню медикаментів та звернути увагу медиків, що приймають пораненого, на необхідність будь-якого особливого догляду. Вона також дає можливість точно зафіксувати все вже проведене лікування.

     ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
1. Що розуміють під тактичною медициною?
2. Назвіть послідовність кроків при наданні допомоги пораненому за алгоритмом MARCH.
3. Які дії з нижченаведених слід виконати до переміщення пораненого з червоної у жовту зону?
  • а. Виконати серцево-легеневу реанімацію.
  • б. Застосувати джгут для контролю сильної кровотечі в ділянці кінцівки.
  • в. Виконати декомпресію грудної клітки за допомогою голки для послаблення напруженого пневмотораксу.
  • г. Дати ліки з аптечки, щоб контролювати біль і зараження.
  • ґ. Нічого з вищепереліченого.
4. Які існують основні способи витягання пораненого з поля бою?
5. Введення назофаренгіального повітроводу проводиться при:
  • a. Наданні медичної допомоги пораненому на етапі під вогнем.
  • б. Наданні медичної допомоги пораненому в зоні тактичних умов.
  • в. В обох випадках.
6. Чому необхідно заклеювати проникаюче поранення грудей?
  • а. Щоб повітря не потрапляло всередину через рану.
  • б. Щоб повітря не виходило зовні через рану.
  • в. Щоб зупинити кровотечу.
7. Чи можна при наданні домедичної допомоги при відкритому переломі пробувати вправити кістку на місце перед накладенням шини?
8. Назвіть тактично значущі ознаки травматичного шоку в поранених.
9. Розкажіть про надання домедичної допомоги при переломах, опіках, відмороженнях, проникаючому пораненні ока.

Формуємо компетентності
1. Спробуйте пояснити, з яких міркувань виходили, встановлюючи послідовність дій при наданні допомоги за алгоритмом МАRCH.
2. Користуючись додатковими джерелами інформації, з'ясуйте побічну дію пігулок, які входять до загальновійськової індивідуальної аптечки.
Словник термінів
Апоневроз - широка сухожильна пластинка, сформована зі щільних колагенових та еластичних волокон.
Геморагічний шок - патологічний стан організму, який спричинений значним зменшенням об'єму циркулюючої крові (ОЦК) за рахунок кровотечі.
Гемоторакс - скупчення крові в плевральній порожнині.
Гіпотермія ( переохолодження) - стан організму, за якого температура тіла падає нижче, ніж потрібно для підтримки нормального обміну речовин та функціонування.
Дефекація (лат. defecatio; синоніми: спорожнення прямої кишки, випорожнення) - процес виділення організмом калу з травного тракту (у людини - з прямої кишки) через анальний отвір.
Інтубація трахеї - уведення особливої трубки в трахею з метою захисту дихальних шляхів пацієнта, що є одним із засобів для проведення механічної вентиляції легень, а також для анестезіологічного забезпечення.
Кома - патологічний стан організму, що характеризується повною втратою свідомості, розладом життєво важливих функцій - кровообігу, дихання, обміну речовин, відсутністю рефлексів, реакції на подразники.
Надчерепний апоневроз, або сухожильний шолом - апоневроз, розташований між шкірою і надкісницею, який покриває склепіння черепа.
Підшкірна емфізема - скупчення повітря в підшкірній клітковині грудної стінки, яке розповсюджується на інші ділянки тіла.
Сенсорна ізоляція - утримання організму в умовах виключення з його оточуючого середовища максимальної кількості подразників.
Сугестія - психічне навіювання.


Тестові завдання  розділ "Цивільний захист"            Код доступу 168799
Тест "Кровотечі"   https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=965363
16.03.2020
Тема "Тренування у одноманітності прицілювання, вирішення завдань на визначення прицілу і точки прицілювання. Виконання початкової вправи стрільби з автоматичної зброї. Удосконалення знань з будови автомата.

ТРЕНУВАННЯ В ОДНОМАНІТНОСТІ ПРИЦІЛЮВАННЯ, ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ
НА ВИЗНАЧЕННЯ ПРИЦІЛУ І ТОЧКИ ПРИЦІЛЮВАННЯ ►
     Тренування в одноманітності прицілювання варто розпочати з визначення ведучого ока.
     Прицілювання здійснюють одним оком, яке називають ведучим. Більшість стрільців прицілюються правим оком, тобто ведучим оком є праве. Але бувають і винятки. Для визначення стрільцем його ведучого ока застосовують різні методи. Дуже простим є такий метод.

В аркуші паперу розміром 20x20 см потрібно вирізати круглий отвір діаметром 3 см. Потім, узявши цей аркуш паперу у витягнуту руку, навести отвір на мішень, закріплену на світлому тлі. Далі, закриваючи почергово праве й ліве око, стежити за мішенню. Якщо при закриванні лівого ока мішень видно, а при закриванні правого ока мішень зникла, то тоді у стрільця ведучим є праве око.
     Раніше вважалося, що під час прицілювання потрібно дивитися тільки одним ведучим оком, а неведуче потрібно замружити. Однак дослідженнями багатьох майстрів кульової стрільби практично доведено, що замруження неведучого ока зменшує гостроту зору, а відповідно, і погіршує результат стрільби.
Тому рекомендується під час стрільби дивитися обома очима. Якщо це важко, то неведуче око можна прикрити вузькою вертикальною смужкою з білого паперу або пластику таким чином, щоб мішень для неведучого ока була закрита.
Прицілювання гвинтівки проводиться так, як показано на малюнку 4. При цьому слід намагатися утримати чотири елементи: очі, приціл, мушку і нижній обріз «яблучка» - на одній лінії.
Складність прицілювання полягає, зокрема, у тому, що природа нашого зору не дає можливості чітко бачити відразу всі потрібні стрільцю три елементи прицілювання, які перебувають на різній відстані від ока. Тільки один елемент можна бачити чітко, а решта два будуть розпливчасті або, як кажуть, будуть мати «корону». Виникає питання: який з елементів прицілювання найважливіше бачити чітким?
     Практика довела, що отримується кращий результат, якщо буде чітке бачення мушки 
     Для контролю за правильністю прицілювання існують різні вправи та пристрої.
Вправа: Контроль одноманітності прицілювання (без куль) з використанням прицільних верстатів і ручних указок контролю прицілювання.
Гвинтівка жорстко закріплюється у прицільний верстат на лінії вогню .

Правильне бачення елементів прицільного пристрою:
1 - «корона» верхнього краю прицільної планки;
2 - «яблучко» мішені; 3 - «корона» «яблучка» мішені;
4 - чітка мушка
     На лінії мішеней на дистанції 5 (10) м від гвинтівки на металевій пластині вивішується білий аркуш паперу розміром приблизно 400x300 мм. На нього помічник накладає ручну указку контролю прицілювання 
    
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
«1. Розкажіть про заходи безпеки під час проведення стрільб у стрілецькому тирі та
на військовому стрільбищі.
2. Поясніть причини природного розсіювання пострілів.
3. Якими якісними та кількісними параметрами визначається влучність стрільби?
4. Від чого залежить влучність стрільби?
5. Розкажіть про вибір прицілу та точки прицілювання під час стрільби з автомата та пневматичної гвинтівки.
6. Зазначте правильне продовження речення.

Після відкриття червоних півкіл ВСП:
А забороняється відкривати вогонь
Б дозволяється відкривати вогонь
В слід доповісти про отримання боєприпасів

 Лекційний матеріал
https://drive.google.com/open?id=15vPSYkEV2w8U5ME7urT-2_5KYLjojozv

23.03.2020  
Тема: Основні заходи безпеки при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі.
Організація і порядок проведення стрільби з автомата. Влучність стрільби. Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання. Підготовка упора, виготовлення до стрільби, лежачи з упору.
                          Заходи безпеки під час проведення стрільби

Категорично забороняється:
    Заряджати
        зброю бойовими та холостими патронами до сигналу „ВОГОНЬ” (команди керівника);
       направляти зброю на людей, в бік або у тил стрільбища незалежно від того, заряджена вона чи ні;
       відкривати та вести вогонь з несправної зброї, несправними боєприпасами, за межі небезпечних напрямків стрільби, при піднятому білому прапорі на командному пункті та укриттях (бліндажах), по бліндажах, незалежно від того, знаходяться у них люди чи ні, а також по інших спорудах ( вишках, тригонометричних пунктах та декоративному обладнанню);
       залишати де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам, залишати на вогневій позиції (місці для стрільби) індивідуальну зброю без команди керівника (командира);
      малокаліберна зброя переноситься до міста проведення стрільб в футлярах, чохлах або спеціальних ящиках під наглядом військових керівників. Бойова зброя і патрони доставляються на стрільбище де видаються керівнику, який після закінчення стрільб зобов’язаний здати зброю, невикористані патрони та гільзи на пункт боєпостачання. Малокаліберні патрони видаються військовим керівником, бойові патрони – спеціальними роздавальниками боєприпасів.
     Для проведення стрільби керівник викликає на вихідне положення тільки чергову зміну, решта навчаємих знаходяться на своїх учбових місцях, де з ними відпрацьовуються інші питання, з черговою зміною керівник відпрацьовує всі елементи підготовки  та здійснення пострілу, спостерігає за дотриманням заходів безпеки.
2.Правила поведінки під час стрільби в тирі та на стрільбищі.
Щоб не допустити нещасних випадків і гарантувати безпеку тих, хто стріляє, і тих, хто перебуває на стріль­бищі або в тирі.
Категорично забороняється:
1. Знаходячись поза лінією вогню готуватися до стрільби і прицілюватися у людей, мішені або інші предмети, незалежно від того, заряджена зброя чи ні.
2.Стріляти з несправної чи не приведеної до нормального бою зброї.
3.Залишати зброю на лінії вогню заряджену або з закритим затвором.
4.Передавати зброю будь-кому. Виносити заряджену зброю з лінії вогню.
5.Стріляти чи заряджати зброю на лінії вогню без команди керівника стрільби.
6.Стріляти не в свою мішень.
7.Стріляти по предметам, які не мають відношення до виконання вправи (лампочкам, рамам, тросам).
8.Спрямовувати зброю на лінії вогню в сторони або назад від напряму стрільби.
       Стрілець повинен:
9. Негайно припинити стрільбу, якщо в зоні стрільби з’явилися люди, тварини, техніка або інші предмети.
10. Якщо в ході стрільби виникли затримки (осічка, не викидання гільзи та ін.) – звертатися до керівника стрільби голосом: «Перший затримка!».
11. Оглядати зброю до і після стрільби, до і після занять.
12. Після закінчення стрільби обов’язково збирати гільзи і невикористані патрони та здати їх керівнику стрільби.   
     Необхідно пам'ятати, що зброю можна заряджати тільки на лінії вогню після команди керівники  «Заряд­жай!».
     Патрони видаються за розпорядженням керівни­ка стрільби лише на лінії вогню. Якщо попадання  пере­віряються після кожного пострілу, то видають лише по одному патрону.
      Під час перевезення (перенесення) навчальної зброї (мало­каліберних та пневматичних гвинтівок) вона  повинна бути розряджена й обов'язково зачохлена. Переносити зброю у навчальних приміщеннях і на заняттях у полі, у вогневому класі (містечку), тирі можна тільки в поло­женні «на ремінь» чи «на плече».
Правила та техніка ведення  стрільби
     Стрільба здійснюється у стрілецькому тирі. Стрілецький тир призначений для проведення практичних занять з вогневої підготовки. Перед стрільбою учні розподіляються на зміни. У кожній зміні призначається старший, з числа тих, хто веде стрільбу. Перша зміна шикується на вихідному рубежі, наступна – готується зайняти їх місце під керівництвом командирів відділень вивчають окремі питання програми.
     Прибувши на вихідний рубіж, старший зміни доповідає викладачу про готовність до стрільби, наприклад,: „Товариш капітан, перша зміна стріляючих  у кількості шести осіб для виконання вправ вишикувана. Старший зміни учень Іванов. ”
     Після сигналу „Слухайте всі!” або команди, яка заміняє цей сигнал, керівник стрільб на вихідному рубежі видає кожному стріляючому зброю.
     Стріляючі, отримав зброю, самостійно оглядають її. За сигналом „Вогонь” або за командою, яка замінює його, керівник стрільб віддає наказ: „Зміна, на вогневий рубіж (рубіж відкриття вогню) кроком руш!”. Отримав наказ,  зміна виходить на вогневий рубіж і самостійно зупиняється.
     Отримав патрони, стріляючий оглядає їх і доповідає керівнику стрільб, наприклад: „ Товариш капітан, учень Морозов стільки-то патронів отримав”. Для приготування до стрільби керівник віддає наказ: „ Зміна, лежачі – заряджай”. Приготувавшись до стрільби, стріляючий доповідає: „ Учень Павлов до стрільби готовий”. За командою „Вогонь!” стріляючі ведуть вогонь і після закінчення стрільби кожен з них доповідає: „ Учень Іванов стрільбу закінчив!”.
     Після доповіді стріляючих про закінчення стрільб віддається наказ: „Стій!”, „Розряджай!”. Стріляючі розряджають зброю і доповідають: „Зброя розряджена!”. Керівник стрільб віддає наказ: „Зброю до огляду!”, оглядає зброю. Віддає наказ: „Зміна, встати!”, наказує стріляючим зібрати та здати гільзи
     Керівник стрільб підводить стріляючих зі зброєю до цілей для їх огляду. Стріляючі зупиняються в одному кроці від цілей, оглядають їх та доповідають керівнику про наслідки стрільби: „Товаришу капітан, учень Іванов виконав вправу стрільби з малокаліберної гвинтівки, уразив ціль трьома кулями, вибив 20 очок”.

                                           Прийоми стрільби (вогневі тренування)                                                                                                                                                                                     Міцні знання прийомів та правил стрільби є основою підготовки стрільця, спроможного  самостійно   вирішувати різноманітні вогневі задачі.
     Прийоми стрільби – це найбільш доцільні дії стрільця при підготовці до стрільби, веденні   вогню та його припиненні, які закріплені в Посібниках зі стрілецької справи.
     Стрільба, незалежно від того, з якого положення вона ведеться, складається з виконання таких прийомів:
приготування до стрільби (прийняття положення для стрільби та заряджання зброї);
виконання пострілу (установлення прицілу (цілика) та перевідника на потрібний вид вогню, прикладка,  прицілювання, спуск курка та утримання зброї при стрільбі);
припинення стрільби (припинення натиску на хвіст спускового гачка, включення запобіжника  (переведення перевідника режиму вогню у верхнє положення) та розряджання зброї).    
     Припинення стрільби із автомата може бути тимчасовим за командою “Стій” або “Припинити вогонь” і повним за командою “Розряджай”.
     Послідовність навчання прийомам стрільби в основному відповідає послідовності їх виконання при стрільбі. Однак в окремих випадках при навчанні цю послідовність потрібно порушувати. Наприклад, не можна навчити заряджанню автомата, не навчившись спорядженню магазина.
Зважаючи на сказане, можна намітити таку методику навчання прийомам стрільби:
– спорядження магазина (стрічки) та виймання патронів з нього;
– заряджання та розряджання зброї;
– прийняття положення для стрільби: лежачи (з руки і з упору), з коліна, стоячи, з-за укриття, на ходу з коротких зупинок, і в протигазі;
– виконання пострілу (прицілювання та спуск курка) із різних положень;
– припинення стрільби (повне та тимчасове) з різних положень;
– тренування у виконанні дій за командами: “Зброю – ДО ОГЛЯДУ”, “ОГЛЯНУТО” та “Передати ЗБРОЮ”.

Д/з Лекційний матеріал

 https://drive.google.com/open?id=1qX0rKLIeEFmZ7MUxru_ZOohcM4QGqQ4l

Автомат Калашникова
https://drive.google.com/open?id=1c4F6d2iXHm8_jkRhu_e3FQTsT31XBf6M

Будова автомата Калашникова  ВІДЕО.

 https://www.youtube.com/watch?v=JYWjlcstvh8

 https://www.youtube.com/watch?v=JYWjlcstvh8&feature=emb_err_watch_on_yt
30.03.2020

 Тема: Тренування у одноманітності прицілювання, вирішення завдань на визначення прицілу і точки прицілювання. Умови виконання вправ стрільби з пневматичної гвинтівки. Виконання вправ стрільби з пневматичної гвинтівки. Удосконалення знань з будови автомата.
 Д/з: Лекційний матеріал

https://drive.google.com/open?id=1mHvhycaDlq3YxGMLQhsO5I3paTxLDZTS

Відеоурок стрільба з превматичної гвинтівки.
https://www.youtube.com/watch?v=92ECq3AcE0o

https://www.youtube.com/watch?v=tg_cQyY-zVI&vl=uk


30.03.2020  
Тема: Тренування вправ стрільби з пневматичної гвинтівки. Прийоми стрільби (вогневі тренування). Положення автоматника під час стрільби з місця і в русі в пішому порядку. Вибір і зайняття місця для стрільби. Прийоми стрільби з автомата під час приготування до стрільби, проведення і припинення стрільби. Тренування у приготуванні до стрільби.

Д/з Лекційний матеріал

https://drive.google.com/open?id=1N0eltGbcSIJUDnygqrnAaVj8HipFzMEG

тестове завдання    https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7474989

6.04.2020 року
Тема: "Дії солдата в обороні. Вибір вогневої позиції, її інженерне обладнання та      
             маскування."

  Д/з: Лекційний матеріал :

https://drive.google.com/open?id=18MH_E4mk9DPHJFOpjJjc-jgznC6t_bL4
Презентація "Діїі солдата в обороні"
http://ztec.com.ua/ztec/e-lib/Захист%20Вітчизни/3.3.3%20Дії%20солдата%20у%20складі%20МВ.pdf

 13.04.2020
Тема: "Дії солдата в обороні. Вибір вогневої позиції, її інженерне обладнання та      
             маскування."

Д/з : Лекційний матеріал
https://drive.google.com/open?id=1--7owN3CmM4jgL54hH-gWSM4w-CIUEZC
Інженерне обладнання та маскування
https://vseosvita.ua/library/inzenerne-obladnanna-ta-maskuvanna-pozicij-184488.html
https://studfile.net/preview/7103849/page:6/


13.04.2020
Тема: " Ведення спостереження. 
1. Дії з початком вогневої підготовки,  відбиття атаки танків і піхоти."
Д/з: Лекційний матеріал.
https://drive.google.com/open?id=1qdje0R8IsFcKdGYOX15gplyDwEwSbJnN
27.04.2020
Тема : Ведення спостереження.
2.  Дії з початком вогневої підготовки,  відбиття атаки танків і піхоти
Д/з: Лекційеий матеріал 
 https://studfile.net/preview/7006885/page:6/

Лекційний матеріал
https://helpiks.org/3-20.html

 27.04.2020
Тема: Способи боротьби з авіацією противника.
Д/з: Лекційний матеріал 
https://studfile.net/preview/5376215/page:33/ .
https://bibl.com.ua/voennoe/4710/index.html?page=8

 Тема : Дії під час застосування зброї масового ураження.
Презентація:https://naurok.com.ua/prezentaciya-di-pid-chas-zastosuvannya-protivnikom-zbro-masovogo-urazhennya-175574.html
Перша допомога в умовах застосування зброї масового ураження. Лекц. матеріал
https://stud.com.ua/55187/bzhd/persha_dopomoga_umovah_zastosuvannya_zbroyi_masovogo_urazhennya
4.05.2020
Тема : Дії солдата у наступі.

1.  Висування на рубіж атаки, атака з подоланням мінно - вибухових та інших інженерних перешкод. 
Тема : Подолання ділянки місцевості з радіоактивним зараженням

Тема:  Поняття про дії розвідувального дозору. 
1. Дії дозорних під час огляду місцевості та місцевих предметів, загороджень, мостів, різних перешкод.
2.  Дії в засаді.
Лекція : https://vuzlit.ru/2303991/ponyattya_rozviduvalnogo_dozoru_dozornih_oglyadu_mistsevih_predmetiv_
zagorodzhen_mostiv_riznih
Тестове завдання  https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9556798


18.05.2020 

Тема. Способи та правила транспортування потерпілих при різноманітних ушкодження: перенесенням на руках, на плечах, на спині, з використанням носильних лямок і підручних засобів, на санітарних ношах.
https://pidruchniki.com/10480304/bzhd/perenesennya_transportuvannya_poterpilogo

 25.05.2020Тема. Надання домедичної допомоги в секторі обстрілу.
Д/з: лекція 
 https://history.vn.ua/pidruchniki/fyka-national-defense-11-class-2019-profile-level/87.php
Презентація
https://vseosvita.ua/library/nadanna-domedicnoi-dopomogi-u-sektori-obstrilu-18342.html

Тест "Медмчна допомога"  https://vseosvita.ua/test/start/jsh773
25.05.2020
Тема. Надання допомоги в секторі укриття.
Лекція:
https://studwood.ru/1593917/meditsina/nadannya_dopomogi_sektori_ukrittya
презентація:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-nadannya-dopomogi-v-sektori-ukrittya-4299.html

Підсумкова контрольна робота.
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7611770



Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)